Військовий облік для підприємств у 2026 році

Коротко: в матеріалі розбираємо, що вже реально працює в Резерв+ у 2026 році, що має юридичне значення, і які дії варто зробити працівнику та HR.

👉 Читати повну статтю

Коротко: у статті є покроковий алгоритм дій підприємства в перші 24 години після отримання розпорядження ТЦК, шаблони документів та типові помилки.

👉 Читати повну статтю

Чому з’явився новий законопроєкт

Під час проведення мобілізаційних заходів в Україні виникла значна кількість конфліктних ситуацій між громадянами та представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).

У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що чинне законодавство містить прогалини та суперечності, які призводять до різного трактування норм права, судових спорів та конфліктів під час перевірки військово-облікових документів і вручення повісток.

Чи можуть представники ТЦК затримувати громадян

Відповідно до чинного законодавства України, представники ТЦК не мають повноважень здійснювати адміністративне затримання громадян.

Такі повноваження мають лише органи, прямо визначені законом, насамперед Національна поліція.

Який порядок затримання пропонує новий закон

Законопроєкт пропонує встановити чітку процедуру дій у випадку, якщо військовозобов’язаний порушує правила військового обліку.

Процедура має включати такі етапи:

1. Перевірка військово-облікових документів громадянина.
2. Вручення повістки про виклик до ТЦК.
3. Фіксація відмови від отримання повістки (у разі відмови).
4. Неявка до ТЦК без поважних причин.
5. Розгляд справи про адміністративне правопорушення.
6. Винесення постанови про адміністративну відповідальність.
7. Внесення інформації до державного реєстру військовозобов’язаних.
8. Звернення керівника ТЦК до поліції щодо затримання та доставлення особи.

Коли затримання буде незаконним

Законопроєкт прямо передбачає випадки, коли адміністративне затримання громадянина є неможливим.

Поліція не має права здійснювати затримання, якщо:

• не складено протокол про адміністративне правопорушення;
• не винесено постанову про адміністративну відповідальність;
• дані про правопорушення не внесені до Єдиного реєстру військовозобов’язаних.

Як планують вручати повістки

Законопроєкт також уточнює порядок виклику громадян до ТЦК.

Повістка може бути вручена:

• особисто громадянину під підпис;
• рекомендованим листом через поштовий зв’язок.

У разі відмови від отримання повістки така відмова фіксується та може стати підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Чи можуть вручити повістку через «Резерв+» або Дію

Станом на 2026 рік вручення повісток через застосунок «Резерв+» або Дію не передбачене. Цифрові сервіси використовуються виключно для інформування, але не замінюють процедуру офіційного вручення.

Цю позицію офіційно підтверджує Міністерство оборони України: отримання або прочитання push-сповіщення не створює юридичних наслідків для громадянина.

Які способи вручення повісток залишаються чинними

Незважаючи на цифровізацію, повістки, як і раніше, оформлюються в паперовому вигляді та можуть бути вручені:

• особисто в руки під підпис;
• через Укрпошту (рекомендованим відправленням);
• за місцем роботи або навчання — разом із розпорядженням для роботодавця чи закладу освіти.

Для чого потрібні сповіщення у «Резерв+»

Функція сповіщень створена для того, щоб громадянин міг заздалегідь дізнатися про факт відправлення повістки поштою та контролювати свою кореспонденцію.

Це не новий спосіб виклику до ТЦК, а додатковий інформаційний сервіс, який не змінює вимог законодавства.

Як увімкнути сповіщення про повістки у «Резерв+»

1. Оновіть застосунок «Резерв+» до версії 1.8.3 або новішої.
2. Перейдіть у розділ «Меню» → «Налаштування».
3. Активуйте перемикач «Отримувати сповіщення про повістки, надіслані Укрпоштою».

Меню «Резерв+» → Налаштування → Отримувати сповіщення про повістки, надіслані Укрпоштою

Що це означає для громадян і роботодавців

• відсутні штрафи або відповідальність за саме сповіщення;
• юридичне значення має лише факт вручення паперової повістки;
• роботодавці орієнтуються виключно на офіційні розпорядження ТЦК;
• цифрові сервіси використовуються як допоміжний канал інформування.

Що саме тестує Міністерство оборони

Міністерство оборони України розпочало тестування нової цифрової процедури — онлайн-постановки на військовий облік через державний застосунок Резерв+. Мета — зменшити навантаження на територіальні центри комплектування та спростити процедуру для громадян.

У разі успішного тестування, механізм може стати альтернативою традиційній постановці на облік через ТЦК та СП.

Хто може долучитися до тестування

До пілотного проєкту залучаються чоловіки, які ще не перебувають на військовому обліку та відповідають одному з критеріїв:

• у 2026 році виповнюється 17 років;
• на момент подання заявки вік становить від 25 до 59 років.

Як відбувається онлайн-постановка на облік

1. Заповнення онлайн-форми для участі в тестуванні.
2. Отримання електронного запрошення на e-mail.
3. Установлення або оновлення застосунку Резерв+.
4. Подання заявки відповідно до інструкцій у застосунку.
5. Отримання підтвердження та цифрового документа Reserv ID.

Обмеження та винятки

Для жінок, які підлягають військовому обліку за спеціальністю, онлайн-формат поки що недоступний. У таких випадках постановка на облік здійснюється виключно шляхом особистого звернення до ТЦК та СП.

Чому це важливо

• зменшується бюрократичне навантаження на ТЦК та СП;
• скорочується час взаємодії громадян із системою військового обліку;
• процес стає більш прозорим та цифровізованим;
• формується єдиний електронний ідентифікатор військового обліку.

Основні зміни

Новий наказ Мін’юсту оновлює Перелік № 578/5, що визначає строки зберігання документів у сфері військового обліку. Тепер ці норми узгоджуються із положеннями Порядку № 1487, який регламентує ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Які документи підлягають збереженню?

Перелік документів, які потрібно зберігати, включає:

• Копії наказів, плани, акти, довідки, службові записки – 5 років;
• Листування з питань військового обліку – 5 років;
• Блокнот розписок про вилучення військово-облікових документів – 1 рік;
• Книга обліку бланків спеціального військового обліку – 3 роки;
• Списки персонального військового обліку – 3 роки;
• Журнал обліку перевірки стану військового обліку – 7 років.

Що робити кадровим службам?

Відповідно до нових вимог, кадрові служби мають:

1. Переглянути та оновити Номенклатуру справ з урахуванням змін.
2. Організувати правильне зберігання документів відповідно до строків.
3. Розподілити документи між тимчасовим та довгостроковим зберіганням.
4. Внести зміни до кадрової документації, що стосується військового обліку.

Головне про зміни у Переліку № 578/5

• Документи з військового обліку отримали нові строки зберігання.
• Оновлена Номенклатура справ має враховувати ці зміни.
• Деякі документи зберігаються тимчасово та підлягають знищенню після закінчення строку.
• Кадрові служби зобов’язані внести відповідні коригування у свою документацію.

Так згідно зі статтею 668 у номенклатурі справ потрібно передбачити справу, в якій протягом року будуть групуватися різні види документів, – копії наказів, плани, акти, довідки і службові записки, зміст яких стосується організації та ведення військового обліку та бронювання. Підкреслимо: до цієї справи долучають саме копії, а не оригінали наказів.

Підприємства мають негайно переглянути свої документи та впровадити оновлення, щоб уникнути можливих порушень нормативних вимог.

1. Посилення економічних критеріїв

Якщо раніше на рівні держави діяла вимога — середня заробітна плата не менше 2,5 × мінімальної, то Львівська ОВА у 2025 році підняла планку до 4 × МЗП (за останній календарний місяць).

Цей підхід розглядається Мінекономіки як пілотний і, ймовірно, буде поширений на інші регіони у 2026 році. При цьому з 1 січня 2026 року планується підвищення мінімальної заробітної плати до **8 647 грн**, що створює новий орієнтир. Вимога “2,5 × МЗП” залишатиметься базовою, але для підприємств, які прагнуть підтвердити статус критичності за місцевими критеріями, очікується перехід до показника 3–4 × МЗП як маркера фінансової стабільності.

2. Перехід від формального до економічного підтвердження

Підприємства з низькими податковими показниками або середньою зарплатою менше 2,5 × МЗП дедалі частіше втрачають статус критичних при перепідтвердженні.

У 2026 році планується уніфікація критеріїв із фокусом на:

• стабільній сплаті податків та відсутності боргів по ЄСВ;
• динаміці зростання середньої заробітної плати;
• мінімальній чисельності персоналу — переважно від 20 осіб;
• відповідності даних у звітності ДПС та ПФУ.

3. Регіональна диференціація

Львівська ОВА вже закріпила підкритерій 4 × МЗП, а інші обласні військові адміністрації готують подібні оновлення, щоб залишити у переліках лише економічно стійкі та соціально значущі компанії.

Очікується, що у першому кварталі 2026 року Мінекономіки затвердить єдину методику розрахунку середньої зарплати та критеріїв критичності, а регіони деталізуватимуть власні коефіцієнти (3×, 3,5× або 4× МЗП).

4. Цифрове підтвердження через «Резерв+»

Впроваджується автоматизована перевірка даних через «Резерв+», ДПС та ПФУ. Система автоматично:

• перевіряє рівень середньої зарплати по підприємству;
• зіставляє податкову звітність із чисельністю працівників;
• відхиляє заявки, що не відповідають базовим показникам (МЗП × 2,5–4).

5. Очікувані наслідки

Кількість підприємств із критичним статусом зменшиться, але залишаться ті, що реально забезпечують економічну або оборонну стійкість регіону.

Для утримання статусу рекомендується вже зараз:

• підвищити середню зарплату до не нижче 3 × МЗП;
• стабілізувати податкову дисципліну та сплату ЄСВ;
• актуалізувати дані у системі «Резерв+»;
• підготувати довідки про реальний вплив підприємства на обороноздатність або життєзабезпечення.

6. Висновок

Інші обласні військові адміністрації (ОВА) також готуються до оновлення місцевих критеріїв підтвердження критичності. Очікується, що вони підвищать вимоги до рівня середньої заробітної плати — зокрема, збільшать кратність до мінімальної зарплати як одного з головних економічних показників для підтвердження статусу критичного підприємства. КМДА наразі зберігає базовий поріг 2,5 × МЗП, проте вже готує перегляд критеріїв з урахуванням нової державної методики оцінки економічної стійкості.

Загальна тенденція — посилення економічних вимог, цифрова перевірка даних і зменшення кількості формальних бронювань. Підприємствам слід заздалегідь адаптувати свої показники, щоб не втратити статус критично важливого у 2026 році.

Поради працівнику зі статусом «Порушення правил» або «У розшуку»

Перевіряйте й оновлюйте дані. Через «Резерв+» регулярно слідкуйте за своїм статусом, оновлюйте інформацію у разі зміни даних: місце проживання, номер телефону, тощо. Наявність додатку не впливає на отримання повісток, але дає змогу бачити реальну картину та уникати помилкових позначок.

Виконайте вимоги у встановлений строк. Якщо вам накладено штраф – сплатіть його добровільно у скорочений строк (8 500 грн замість 17 000 грн), щоб швидше зняти позначку. Паралельно усуньте причину порушення: пройдіть ВЛК, станьте на облік чи оновіть дані. Інакше позначка може повернутися.

Обговоріть з роботодавцем можливість бронювання. Якщо ви цінний фахівець, після зняття позначки попросіть керівника подати вас на бронювання – це зменшить ризик повторних викликів і позначок у майбутньому. Наявність броні не звільняє від обов’язку з’являтися за повістками, але допоможе законно відтермінувати призов.

Документуйте свої дії. Зберігайте квитанції про сплату штрафу, копії поданих заяв і повідомлень. У разі помилкової позначки або бездіяльності ТЦК ці документи стануть підставою для скарг чи оскарження.

Швидке реагування та регулярний контроль статусу у «Резерв+» – найкращий спосіб уникнути повторних штрафів і проблем із військовим обліком!

Пам'ятка для військовозобов'язаних працівників

• Майте «Резерв+» встановленим. Його слід мати всім військовозобов’язаним, навіть тим, кого виключили з обліку, адже трапляються випадки повернення на облік та оголошення у розшук. Додаток дає змогу бачити свій актуальний статус.
• Пам’ятайте: наявність «Резерв+» не впливає на отримання повісток і не звільняє від обов’язків, але дозволяє своєчасно реагувати на зміни.
• Перевіряйте свій статус у додатку й вчасно уточнюйте дані, зміну місця проживання, сімейного стану, тощо.
• При отриманні повістки — виконайте її належним чином, щоб уникнути повторних позначок та штрафів.
• Якщо позначка з’явилася: швидко усуньте причину та сплатіть штраф. При добровільній оплаті — менший штраф (8 500 грн).
• Після зняття позначки — разом із роботодавцем подбайте про бронювання, щоб уникнути повторних проблем.

Рекомендації HR

• Регулярно перевіряйте військово-обліковий статус персоналу й ведіть списки та повідомлення до ТЦК.
• Допоможіть працівнику швидко усунути порушення, а критично важливих — подайте на бронювання після зняття позначки.

🔹 Висновок: сплата штрафу знімає позначку лише тимчасово. Щоб уникнути її повторної появи – дотримуйтесь правил обліку, своєчасно оновлюйте дані у «Резерв+» та бронюйте працівників. Наявність додатку допомагає контролювати статус, але не впливає на мобілізаційні виклики.

Обов’язковий військовий облік на підприємстві

Вимоги закону. В Україні кожне підприємство, установа чи організація зобов’язані вести персональний військовий облік своїх працівників, які є призовниками, військовозобов’язаними або резервістами. Це передбачено Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу» та деталізовано в Порядку № 1487 – постанові КМУ від 30.12.2022, що встановлює правила організації та ведення військового обліку на підприємствах. Роботодавець повинен призначити наказом відповідальну особу за ведення військового обліку (як правило, працівника кадрової служби) і визначити її обов’язки. Основні завдання – збір і актуалізація даних військового обліку співробітників, контроль за дотриманням ними правил обліку та постійне інформування територіального центру комплектування (ТЦК) про всі зміни.

Документація з військового обліку. На підприємстві мають бути належним чином оформлені й регулярно оновлювані документи військового обліку. Зокрема, перевіряючі обов’язково вимагатимуть такі основні документи.

Взаємозв’язок з військовим обліком. Процеси військового обліку тісно пов’язані з бронюванням. По-перше, неможливо забронювати працівника, якщо в його облікових даних є позначка про порушення правил військового обліку. Така особа вважається ненадійною з точки зору мобілізаційної дисципліни, тож поки вона не усуне порушення і не зніме відповідний статус – відстрочку їй не нададуть. По-друге, працівник, який вже отримав бронь, не звільняється від обов’язку з’являтися за повістками. Якщо заброньований співробітник отримав повістку (наприклад, для уточнення даних чи проходження медкомісії) – він зобов’язаний прибути до ТЦК, як і будь-хто інший. Інакше йому так само загрожує адміністративна відповідальність, а в реєстрі може з’явитися позначка «У розшуку» за неявку.

🔹 Практична порада: тримайте цю документацію в порядку і регулярно оновлюйте. Якщо якісь із документів відсутні – варто підготувати їх завчасно, не чекаючи перевірки. Наприклад, щороку на 1 січня слід оновлювати списки військового обліку і підписувати їх у керівника підприємства. Про всі зміни в персональних даних працівників (адреса, склад сім’ї, освіта, військове звання тощо) працівники повинні повідомляти ТЦК через ЦНАП чи застосунок «Дія»/«Резерв+», а роботодавець – контролювати це і надсилати офіційні повідомлення до ТЦК (форма в додатку 4).

Комплексні перевірки військовими адміністраціями разом із ТЦК, Нацполіцією та СБУ

Хто і як перевіряє. Контроль за станом військового обліку здійснюють спеціальні комісії при місцевих держадміністраціях. З 23 липня 2025 р. до їх складу обов’язково входять представники Держпраці та ДПС. Також залучаються співробітники ТЦК та СП, поліція (за згодою), а за потреби – медики, освітяни чи представники самого підприємства. Головою комісії є заступник голови ОДА/КМДА або РДА/міського голови. Перевірка перетворилась на комплексний аудит – контролюють документи, кадрові та податкові аспекти. До того З 1 вересня 2025 року представники ТЦК та СП зобов'язані фіксувати процес оповіщення за допомогою нагрудних боді-камер. Це нововведення запроваджується для забезпечення прозорості мобілізаційних заходів та підвищення довіри суспільства до військових структур.

Планові та позапланові перевірки:

Періодичність. Якщо є броньовані працівники – перевірки проводяться щороку, без них – раз на 3–4 роки. За скарг чи виявлених порушень можливий позаплановий візит. Навіть без виїзду комісії підприємство можуть оштрафувати за даними з інших джерел.

Що перевіряють. Підприємство має надати списки, журнали, накази, копії військових квитків. Також з’ясовують, чи всі працівники стоять на обліку, чи немає «ухильників». Типові порушення:

🔹 Практична порада:. Проведіть внутрішній аудит: перевірте наявність копій документів, актуальність списків, наявність наказу про відповідального, повідомлення до ТЦК. У Києві з серпня 2025 р. звірка проводиться поштою – підприємство надсилає списки та копії документів, отримує підтвердження і має доказ виконання обов’язку.

Дії роботодавця при виявленні порушень у працівників

Дії роботодавця при виявленні порушень. Якщо у працівника з’являється статус «Порушення правил» чи «У розшуку» в системі «Резерв+», роботодавець зобов’язаний повідомити про це ТЦК (п. 34 Порядку № 1487) та скласти відповідний лист. Додатково підприємство видає наказ про оповіщення працівника, який повинен під розпис ознайомитися з вимогою з’явитися до ТЦК. Копія наказу та підтвердження направляються до місцевого ТЦК та СП.

Якщо працівник не з’явився. Роботодавець у такому разі відповідальності не несе – головне, щоб були виконані всі дії: повідомлення ТЦК, наказ та оповіщення. Санкції можливі лише, якщо роботодавець взагалі не відреагував на порушення. Адже роботодавець не має можливості та правових підстав силоміць відправити співробітника до ТЦК.

Допомога працівнику. HR-службі варто пояснити наслідки і порадити швидко усунути проблему: звернутися до ТЦК, уточнити дані, пройти медкомісію та за потреби сплатити штраф. При добровільній оплаті у скорочений строк можливе зменшення штрафу на 50% (від 17 000 грн – до 8 500 грн). Якщо дані про порушення некоректні – слід подати запит або скаргу до ТЦК, а у разі відмови – оскаржувати в суді.

Відповідальність працівників. За неявку, порушення чи неуточнення даних – штраф від 17 000 до 25 500 грн (ст. 210 КУпАП), при повторних випадках можливі суворіші санкції.

Відповідальність роботодавців. Якщо підприємство не веде військовий облік належним чином (не повідомляє ТЦК, не оповіщає працівників, приймає без документів) – посадові особи можуть бути оштрафовані до 59 500 грн (ст. 210-1 КУпАП). Штраф сплачується особисто відповідальною особою, а при повторності – може бути ще вищим.

🔹Висновок. Роботодавець не відповідає за сам факт наявності порушника у штаті, але несе відповідальність за бездіяльність. Тому важливо документально фіксувати всі дії, підтримувати контакт з ТЦК та допомагати працівникам усувати проблеми з військовим обліком.

Звіряння з київськими ТЦК: відтепер лише поштою

Київська міська державна адміністрація (доручення від 21.07.2025 № 020-551) запровадила новий порядок звіряння списків призовників, військовозобов’язаних та резервістів із районними ТЦК та СП — виключно поштовим способом. Рішення ухвалене з міркувань безпеки та діятиме до окремого розпорядження Київської міської військової адміністрації.

Відтепер підприємства, установи та організації зобов’язані надсилати до свого районного ТЦК та СП:

• актуальні списки персонального військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів;
• копії військово-облікових документів кожного працівника зі списку.

Порядок ґрунтується на вимогах п. 46 постанови КМУ № 1487 від 30.12.2022, яка зобов’язує роботодавців щорічно звіряти військові дані працівників з обліковими даними ТЦК. Перехід на поштовий формат покликаний зменшити особисті контакти та убезпечити працівників і представників ТЦК.

Практичні поради для роботодавців

• Перевірте дані. Актуалізуйте списки військовозобов’язаних працівників та підготуйте чіткі копії документів.
• Використовуйте супровідний лист. Щоб щоразу не складати новий документ з нуля, створіть шаблон супровідного листа до ТЦК. У ньому зазначайте назву підприємства, вихідний номер і дату листа, посилання на доручення КМДА № 020-551 як підставу для звернення, а також прохання звірити наведені дані. У кінці листа – підпис керівника та печатка (якщо використовується).
• Надсилайте з підтвердженням. Використовуйте рекомендований або цінний лист із описом вкладення, щоб мати доказ відправлення.
• Зберігайте квитанції. Це підтвердить виконання обов’язку у разі перевірок. До того ж, письмове листування створює офіційний документальний слід, що може стати у пригоді в разі спірних ситуацій чи перевірок
• Відстежуйте подальші розпорядження. Ситуація може змінитися, і військова адміністрація міста або уряд можуть упровадити нові правила. Слідкуйте за офіційними повідомленнями КМДА та Київської міської військової адміністрації.

✅Новий порядок звіряння військово-облікових даних у Києві покликаний спростити взаємодію між роботодавцями та військкоматами в умовах воєнного стану, зробивши її безпечнішою та зручнішою.

Заходи безпеки та останні випадки обстрілів будівель ТЦК змушують замислитися про запровадження подібних рішень не лише у столиці, а й по всій Україні. Дистанційний формат зменшує ризики для працівників та військових посадових осіб, водночас забезпечуючи безперервність облікових процедур.

Автоматичний облік жінок-медиків: новий порядок подання списків

Жінки з медичною або фармацевтичною освітою тепер беруться на військовий облік автоматично, без особистої присутності в ТЦК. Раніше заклади освіти були зобов’язані за 2 місяці до завершення навчання подавати до військкоматів списки випускниць-медиків, а самі випускниці мали протягом місяця після закінчення навчання з’явитися до ТЦК для постановки на облік. Постанова № 916 кардинально змінила цей алгоритм.

Тепер освітні заклади повинні протягом 7 днів після випуску подати списки жінок-випускниць з медичними або фармацевтичними спеціальностями до ТЦК за місцем проживання таких жінок. До переліку закладів, на які поширюється ця вимога, входять професійно-технічні училища, фахові коледжі та заклади вищої освіти, що здійснюють підготовку жінок-медиків чи фармацевтів. Списки подаються за визначеною формою (Додаток 14) рекомендованим листом (з описом вкладення) або на офіційну електронну адресу відповідного районного (міського) центру комплектування. Важливо, що на відміну від попереднього порядку, список направляється до ТЦК за задекларованим чи зареєстрованим місцем проживання випускниці, а не за місцем знаходження навчального закладу – це забезпечує взяття на облік за актуальною адресою.

Жінки-медики автоматично зараховуються на військовий облік на підставі списків, поданих закладами освіти. ТЦК вносить їх до Єдиного державного реєстру зі статусом «військовозобов’язаних» і присвоює військово-облікову спеціальність без проходження медкомісії на цьому етапі. Протягом 60 днів після завершення навчання випускниці зобов’язані самостійно звернутися до ТЦК для проходження ВЛК. Це нововведення спрощує облік, адже реєстрація відбувається дистанційно, а медогляд — згодом. Постановка на облік не є мобілізацією, а лише формуванням кадрового резерву.

Оновлена форма № 5: персональний військовий облік на підприємстві

Єдиний список для всіх категорій військовозобов’язаних. Відтепер впроваджено уніфіковану форму № 5 для призовників, військовозобов’язаних і резервістів. У графі 2 зазначається їхня категорія — «призовник», «військовозобов’язаний» або «резервіст».

Структурні зміни у формі:

• Вилучено графи про освіту, сімейний стан та закордонний паспорт.
• Додано нові графи:
  • наявність відстрочки,
  • служба в армії чи резерві,
  • наявність мобілізаційного розпорядження.
• Окремо зазначаються:
  – реєстраційний номер у Реєстрі призовників та
  – РНОКПП.
• Адреса проживання фіксується в одній графі (фактична або зареєстрована).

Перехід на нову форму № 5 — негайний: з 31 липня 2025 року всі підприємства повинні вести облік за оновленим шаблоном. Додаток 6 скасовано, щорічне подання списку до 1 грудня більше не вимагається.

Основним документом обліку на підприємстві є персональний список за формою № 5, який зберігається разом з копіями військово-облікових документів працівників.

Перехід призовників до категорії військовозоб’язаних після 25 років

Постанова № 916 внесла важливе уточнення щодо призовників призовного віку, які не були призвані на строкову службу до досягнення 25-річного віку. Відтепер переведення таких осіб до розряду військовозобов’язаних відбувається автоматично у визначений строк і без їх особистого прибуття до ТЦК.

Протягом 30 діб після досягнення призовником 25 років відповідний районний (міський) ТЦК вносить інформацію до реєстру про зняття його з обліку призовників та взяття на облік військовозобов’язаних. Одночасно такому громадянину присвоюється первинне військове звання “солдат (матрос) запасу” та він зараховується до другої категорії запасу.

Усі дії виконуються в адміністративному порядку на підставі даних із реєстру, без виклику призовника до територіального центру комплектування. Раніше, до внесення змін, юнаки мали самостійно з’явитися до військкомату після досягнення 25 років для оформлення військового квитка та переведення в запас.

✅Тепер процедура спрощена: рішення про зміну статусу приймається одразу після 25-річчя. Це дозволяє уникнути випадків, коли особа залишалася у статусі призовника після граничного віку, та забезпечує своєчасне присвоєння військового звання всім, хто не проходив строкову службу.

Зміни з 23 липня 2025 року в Порядку № 1487

23 липня 2025 року набули чинності зміни до Порядку № 1487 щодо організації та ведення військового обліку. Зміни затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2025 № 892.

Ключові оновлення стосуються пункту 84 Порядку:

• 🆕 Комісії обласного рівня очолюватимуть заступники голів або керівники структурних підрозділів обласних та Київської міської держадміністрацій.
• 🆕 Комісії районного (міського) рівня — заступники голів або керівники відповідних підрозділів РДА, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, а також заступники міських голів.
• 🆕 Кількість комісій формуватиметься відповідно до потреби перевірок на підприємствах, що підлягають обліку.

До складу комісій включаються представники:

• ТЦК та СП обласного, міського, районного рівнів;
• Мобілізаційних підрозділів обласних, районних держадміністрацій, виконавчих органів місцевого самоврядування;
• Органів поліції (за згодою);
• 🆕 Міжрегіональних територіальних органів Держпраці;
• 🆕 Територіальних органів ДПС (податкової служби);
• Підрозділів охорони здоров’я, освіти, науки;
• Підприємств, установ, організацій (за згодою).

Висновок: тепер у перевірках військового обліку братимуть участь також Держпраці та ДПС. Це значно підвищує рівень міжвідомчої взаємодії та контроль за дотриманням законодавства у сфері мобілізаційної підготовки.

Нормативні документи, що підтверджують зміни

Оновлення системи «Оберіг» було закріплено на рівні закону та постанов уряду. Ключовим став Закон України № 3549-IX від 11 квітня 2024 року про цифровізацію військового обліку. Цим актом внесено суттєві зміни до закону про Єдиний державний реєстр «Оберіг», які передбачають постійну електронну передачу та актуалізацію даних щодо усіх призовників, військовозобов’язаних і резервістів. Фактично закон зобов’язав інтегрувати «Оберіг» з іншими держреєстрами, щоб автоматично отримувати інформацію про громадян призовного віку і підтримувати її в актуальному стані.

Наступним кроком стала постанова Кабінету Міністрів № 932 від 16 серпня 2024 року, яка запустила експериментальний проєкт автоматизації обліку. Згідно з цією постановою, розробленою Міноборони, чоловіки віком 17–25 років автоматично ставляться на військовий облік як призовники – без відвідування територіального центру комплектування (ТЦК) і без проходження медичної комісії. Це стосується і тих юнаків, які перебувають за кордоном – їх також включають до реєстру дистанційно. Окрім того, ця постанова зобов’язала провести верифікацію даних щодо всіх чоловіків 16–60 років шляхом інформаційної взаємодії «Оберігу» з реєстрами Державної міграційної служби, Мін’юсту та Прикордонної служби. Таке рішення уряду спрямоване на наповнення реєстру інформацією про осіб, які раніше ніколи не стояли на обліку, а також на усунення помилок (наприклад, випадків, коли повістки надсилалися померлим чи ув’язненим особам, або неточностей у ПІБ і датах народження)
. Отже, запроваджено електронний облік, який охоплює всіх громадян призовного віку, і відповідні дані автоматично передаються до «Оберігу» з державних реєстрів на підставі закону та урядових постанов.

Система «Оберіг» тепер охоплює всіх, навіть тих, хто не був на обліку

Нововведення означають, що до реєстру «Оберіг» внесені всі військовозобов’язані чоловіки від 16 до 60 років, у тому числі ті, хто раніше не перебували на військовому обліку. Раніше електронний реєстр не містив відомостей про громадян, які ніколи не ставали на облік в ТЦК (не проходили приписку чи були виключені), однак після зазначених змін ця прогалина усунута. За словами заступниці міністра оборони з цифровізації Катерини Черногоренко, інформація про таких осіб була отримана шляхом обміну даними з базами інших відомств – зокрема, при оформленні паспортів, через податкові та міграційні реєстри тощо.
Тепер постановка на облік може відбуватися автоматично та незалежно від місця перебування громадянина. Навіть без особистого візиту до військкомату, юнаки від 16 (при досягненні 17 років) до 25 років автоматично приписуються як призовники – відповідні записи генеруються в «Оберігу» при отриманні ними паспорта або ID-картки (в тому числі в консульствах за кордоном)
. Цифрова система сама визначає, за яким ТЦК закріпити людину (зазвичай за місцем реєстрації адреси), навіть якщо вона жодного разу не була в військкоматі.

В результаті таких заходів реєстр «Оберіг» наразі містить базові дані практично про 98% військовозобов’язаних України. Інформація постійно оновлюється через інтеграцію з державними реєстрами: підтягнуто персональні дані (ПІБ, дату народження, ІПН), відомості про освіту, місце роботи, перетин кордону тощо.
Зокрема, якщо людина змінила адресу чи інші дані, ці зміни можуть підтягнутися автоматично з демографічного реєстру або реєстру виборців. Таким чином, система охоплює всіх громадян призовного віку – незалежно від того, чи перебували вони раніше на обліку.

Включено навіть тих, хто раніше був виключений з обліку. Особливо слід відзначити ситуацію з чоловіками, яких у минулому зняли або виключили з військового обліку за законними підставами – наприклад, визнали непридатними до служби за результатами військово-лікарської комісії, або такими, що досягли граничного віку перебування в запасі. За мирних часів такі особи не рахувалися військовозобов’язаними і не відстежувалися військкоматами. Проте режим воєнного стану та загальної мобілізації змінив підхід: тепер навіть громадяни, виключені з обліку раніше, вважаються військовозобов’язаними (за винятком випадків повної непридатності)
. Як пояснюють юристи, якщо чоловік досягнув раніше граничного віку і його облікову справу було закрито, під час воєнного стану він все одно підлягає взяттю на військовий облік знову
. Органи військкоматів отримали вказівки поновити на обліку таких осіб, щоб у разі необхідності мати їх дані.

Рекомендації: як перевірити свій статус через застосунок «Резерв+»

Мобільний застосунок «Резерв+» – це офіційний електронний кабінет військовозобов’язаного від Міністерства оборони України. Він надає можливість зручно дізнатися, які дані про вас є в реєстрі «Оберіг», і при потребі – ініціювати їх оновлення онлайн. reserveplus.mod.gov.ua

Якщо ви вважали себе не внесеним до військового обліку (через непридатність, відсутність приписки чи інші причини), обов’язково перевірте тепер свій статус. Завдяки останнім змінам, майже напевно ваші дані вже присутні в «Оберігу», тож важливо пересвідчитись, що все відображено коректно.

Як перевірити дані через «Резерв+»:

• Завантажте застосунок «Резерв+» на смартфон з App Store або Google Play (Android 7+/iOS 13+).
• Увійдіть через BankID (авторизуйтеся своїм банківським або державним цифровим ID).
• Перегляньте свою електронну картку військовозобов’язаного – система підтягне персональні дані з «Оберігу».

У застосунку ви зможете побачити основні відомості: ПІБ, дату народження, місце приписки (ТЦК), категорію (призовник чи військовозобов’язаний), стан придатності, наявність броні чи відстрочки, військово-облікову спеціальність (ВОС) тощо.

Після авторизації відбувається автоматичне оновлення інформації в «Оберігу». Перший вхід у «Резерв+» вже виконує вимогу закону про уточнення облікових даних.
За інформацією Міноборони, громадянам, які успішно оновили дані через застосунок, не потрібно одразу звертатися до ТЦК – подальша взаємодія відбувається за потреби.

Якщо статус: «Не заброньований»

Це стандартний статус для всіх, хто не має чинної броні чи відстрочки. Якщо ви повинні мати бронь (працівник критичної інфраструктури, багатодітний батько тощо), але бачите інший статус – зверніться до роботодавця або ТЦК для актуалізації даних.

Якщо статус: «Потребує уточнення» або «Не перебуває на обліку»

Це означає, що ваші дані не внесені або містять помилки. Потрібно звернутися до ТЦК для оновлення інформації. Працівники ТЦК перевірять документи, за потреби направлять на ВЛК і внесуть коректні дані до реєстру.

Альтернатива: отримання витягу через портал «Дія»

Якщо немає змоги користуватися мобільним застосунком, замовте електронний витяг через портал «Дія». Він містить ту саму інформацію, що й «Резерв+», і може бути використаний як офіційний документ. Але оновлення даних через «Дію» неможливе – лише через ТЦК.

Висновок

Реєстр «Оберіг» охоплює всіх чоловіків призовного віку. Навіть ті, хто вважали себе не на обліку, вже можуть бути в системі. Найкращий крок – перевірити статус через «Резерв+» або «Дію» і за потреби оновити інформацію. Це допоможе уникнути проблем із бронюванням, мобілізацією або виїздом за кордон.

Введені в дію нові правила підрахунку військовозобовʼязаних

З 2 квітня 2025 року набули чинності зміни до порядку бронювання військовозобов’язаних працівників (надання їм відстрочки від мобілізації) згідно з постановою Кабінету Міністрів України №360 від 28.03.2025. Головна новація – відтепер підприємства не можуть зараховувати до своєї квоти на бронювання тих співробітників, які вже мають “бронь” за іншими установами чи компаніями. Тобто якщо працівник отримав відстрочку від призову (бронь) на попередньому місці роботи, новий роботодавець не зможе включити його до списку бронювання свого підприємства. Ця зміна покликана запобігти ситуаціям подвійного бронювання однієї й тієї ж особи та забезпечити більш справедливий розподіл квот між підприємствами.

Як це вплине на підготовку списків? При формуванні списків працівників для бронювання роботодавцям тепер необхідно перевіряти, чи немає у кожного з кандидатів чинної броні від іншого підприємства. Раніше могло траплятися, що компанія подає до бронювання співробітника, не знаючи про його вже діючу відстрочку на іншій роботі. Тепер же такі працівники автоматично виключатимуться із загальної кількості військовозобов’язаних, яка враховується при розрахунку квоти підприємства. На практиці це означає, що «база» для квоти бронювання зменшуватиметься на кількість вже заброньованих осіб. Наприклад, якщо компанія може забронювати до 50% своїх військовозобов’язаних працівників, то співробітники, зараховані в бронь іншими, взагалі не потрапляють в цей розрахунок. Таким чином, роботодавець фактично матиме менше доступних місць для нових бронювань, якщо частина його персоналу вже захищена від призову на стороні.

Перевірка в “Дії” тепер працює відповідно до нових вимог. Електронний сервіс бронювання на порталі «Дія» оновлено: він автоматично відстежує і не враховує працівників, заброньованих за іншим роботодавцем. Якщо уповноважена особа компанії вносить до списку людину, яка має чинну бронь від іншої установи, система позначить такого співробітника і не дозволить включити його в квоту. За інформацією команди «Дії», механізм автоматичного виключення вже реалізовано, і послуга електронного бронювання повністю відповідає вимогам чинного законодавства. Більше того, самі працівники можуть перевірити свій статус бронювання через застосунок «Резерв+» та за потреби сформувати електронний витяг, що підтверджує надану відстрочку

Поради для бізнесу:

Щоб уникнути проблем із подачею списків, роботодавцям варто завчасно подбати про перевірку своїх працівників і актуальність даних:

• Дізнайтесь про попередні бронювання. Поспілкуйтеся з працівниками: чи не бронював їх попередній роботодавець? Якщо так, такий співробітник поки не підлягає повторному бронюванню (до завершення дії його відстрочки);
• Скористайтеся інструментами перевірки. На порталі «Дія» можна отримати відомості з реєстру військовозобов’язаних і з’ясувати, чи має конкретний працівник діючу бронь. Система сама підкаже, якщо хтось із внесених в списки вже заброньований іншою установою;
• Актуалізуйте інформацію про зайнятість. Переконайтеся, що дані про прийняття або звільнення співробітників внесені до державних реєстрів своєчасно. Це можна зробити через портал Пенсійного фонду або за допомогою застосунку «Резерв+», відзначивши “неактуальне місце роботи” для працівника, який змінив роботу. Впродовж кількох днів дані оновляться, і тоді подання заяви на бронювання пройде без затримок.

Нагадаємо, що всі ці нововведення запроваджені урядом в рамках вдосконалення системи військового обліку. Бізнесу варто уважно стежити за змінами та оперативно підлаштовувати свої внутрішні процеси. Виконання нових правил бронювання (зокрема невключення “подвійно заброньованих” осіб у списки) не лише убезпечить від помилок при подачі документів, але й сприятиме ефективнішій мобілізаційній підготовці країни. Будьте проактивними: перевіряйте статус працівників, консультуйтеся з фахівцями та використовуйте цифрові сервіси, щоб процес бронювання проходив швидко і без зайвих перепон.

Підстава: Постанова КМУ №360 від 28.03.2025 (опублікована 2 квітня 2025 р.), що вносить зміни до Порядку бронювання (постанова №76) та роз’яснення Міністерства економіки України.

Відстрочка багатодітному батькові: що змінилося з 9 травня 2025

9 травня 2025 року набрала чинності постанова КМУ №519, якою внесено зміни до Порядку №560 щодо оформлення відстрочок. Зміни стосуються лише:

• військовозобов’язаних, на утриманні яких перебуває троє і більше дітей до 18 років;
• осіб, які здійснюють постійний догляд за хворими родичами (зокрема, з документами про компенсації або акти на догляд).

У фокусі цієї статті — біологічний батько трьох дітей.

Документи для оформлення відстрочки

Відповідно до оновленої редакції підпункту 3 додатку 5 до Порядку №560, необхідно надати:

• Свідоцтва про народження дітей із зазначенням батьківства та (або) рішення суду про перебування дитини на утриманні;
• Документи, що підтверджують обов’язок утримання падчерки/пасинка (за наявності);
• Один із таких документів:
  • Свідоцтво про шлюб з матір’ю дітей;
  • Рішення суду про розірвання шлюбу + місце проживання дітей з батьком;
  • Рішення органу опіки про місце проживання дітей;
  • Письмовий договір між батьками (бажано нотаріальний);
  • Свідоцтво про шлюб та документи про відсутність осіб, які могли б надавати утримання дітям (докази непрацездатності, смерті тощо).
• Інформацію з Єдиного реєстру боржників про відсутність відомостей про стягнення аліментів (дата не пізніше 5 днів до подачі заяви).

Як отримати витяг з Реєстру боржників

Отримати документ можна онлайн за 2–3 хвилини без ЕЦП. Алгоритм:

1. Зайдіть на сайт Єдиного реєстру боржників Міністерства юстиції;
2. Введіть ПІБ та ІПН батька;
3. У полі «Категорія стягнення» оберіть:
   • Рішення майнового характеру → Стягнення аліментів
4. Натисніть «Сформувати документ».

Отриманий документ не потребує підпису чи засвідчення — ТЦК може перевірити його самостійно.

Нововведення: що ще важливо

• Відомості про вручення повістки тепер обов’язково вносяться до Єдиного реєстру;
• Відстрочка тепер може автоматично продовжуватись без подачі нових документів, якщо не втрачено підстави;
• У разі продовження мобілізації ТЦК самостійно оновлює термін дії відстрочки в реєстрі;
• Особи з дійсною відстрочкою не направляються на медогляд (крім винятків);
• Направлення на ВЛК надсилаються в електронний кабінет за бажанням особи.

Скористайтесь оновленими нормами — і підготуйте пакет документів один раз. Далі, у разі продовження мобілізації, відстрочка продовжиться автоматично.

🔒 Не виходить забронювати працівника через «Дію»? Розповідаємо, в чому проблема і як її швидко вирішити

Під час бронювання працівника через портал «Дія» бачите повідомлення «Особу не працевлаштовано на підприємстві» або не знаходите його в реєстрі «Оберіг»? Це доволі поширена ситуація, і вона має просте рішення.

Чому це трапляється?

• Пенсійний фонд ще не оновив інформацію про працівника;
• Працівник оформлений на іншу компанію або ФОП, і ваш ЄДРПОУ не співпадає з даними в реєстрі.

Через це система не розпізнає людину як вашого працівника, і процес бронювання зупиняється.

Як оновити дані?

Є два шляхи вирішення:

Через застосунок «Резерв+»

1. Авторизуйтесь у застосунку «Резерв+».
2. Перейдіть у розділ «Виправити дані онлайн» рис.1 → «Неактуальне місце роботи» рис.2.
3. Перевірте ПІП, РНОКПП, дату народження.
4. Надішліть запит на оновлення інформації.

Рис. 1 — Головне меню застосунку «Резерв+»

Рис. 2 — Розділ «Виправити дані онлайн» із пунктом «Неактуальне місце роботи»

Результат: якщо дані актуальні — бронювання стане доступним автоматично.

Через роботодавця – оновлення в ПФУ

1. Увійдіть на портал Пенсійного фонду України.
2. У розділі «Комунікації з ПФУ» створіть повідомлення про прийняття, переміщення або звільнення працівника.
3. Надішліть його в день змін або наступного дня.

Якщо працівника не видно в «Оберіг» після оновлення?

Це буває, якщо ПФУ ще не обробив ваші дані. Що робити:

• Перевірте, чи було подано повідомлення до ПФУ;
• Якщо ні — надішліть його якомога швидше;
• Якщо так — додатково подайте податковий розрахунок за останній період через портал ДПС.

Після оновлення даних працівник з’явиться в реєстрі «Оберіг», і ви зможете завершити бронювання.

📌 Порада наостанок

Щоб уникнути подібних проблем:

• Своєчасно подавайте інформацію до ПФУ;
• Навчіть працівників користуватись функцією самоперевірки у «Резерв+».

Так ви зекономите час, уникнете зайвих затримок і забезпечите ефективну взаємодію з державними реєстрами.

Розширені дані з реєстру

У сервісі «Резерв+» з’явилася нова функція — «Розширені дані з реєстру», яка дозволяє кожному військовозобов’язаному отримати детальну інформацію про себе з державних реєстрів. Це особливо корисно для працівників, які проходять перевірку чи готуються до бронювання.

Що це за функція?

«Розширені дані з реєстру» — це сервіс, що надає можливість особисто подати запит на розширену інформацію про себе. Дані надходять безпосередньо заявнику, і лише він має до них доступ. Підприємство не отримує ці дані автоматично.

Як працює?

• Запит подається працівником самостійно через кабінет у «Резерв+»
• Подання запиту доступне раз на 7 днів
• Файл залишається у власності працівника, і він сам вирішує, чи надати його підприємству

Рис. 1 — Меню доступних дій з військово-обліковим документом

Рис. 2 — Повідомлення про отримання даних з реєстру

Після подання запиту користувач отримає повідомлення про успішне отримання даних з реєстру. Файл можна одразу завантажити для перегляду чи передачі.

Які дані містить файл?

Як це допомагає працівнику?

• Підготувати документи до бронювання або працевлаштування
• Перевірити актуальність персональних даних
• Самостійно контролювати, яку інформацію надавати підприємству
• Своєчасно виявити помилки чи застарілі записи в обліку

Висновок

Функція «Розширені дані з реєстру» у «Резерв+» — це зручний інструмент, що дозволяє кожному працівнику бути підготовленим до мобілізаційних та кадрових процедур. Рекомендуємо регулярно перевіряти свої дані та зберігати файл для подальшого використання.

В Україні офіційно продовжено воєнний стан і загальну мобілізацію: що варто знати

Верховна Рада України ухвалила рішення про продовження режиму воєнного стану та загальної мобілізації ще на 90 діб. Новий термін діятиме до 09 серпня 2025 року включно. Це вже 13-те продовження таких заходів з початку повномасштабної агресії Росії проти України у лютому 2022 року.

11 квітня 2025 року народні депутати підтримали відповідні законопроєкти, внесені Президентом України Володимиром Зеленським. За продовження воєнного стану проголосували 338 депутатів, за продовження загальної мобілізації — 335 депутатів.

Що передбачає продовження?

Чому це важливо?

Продовження воєнного стану та мобілізації дозволяє Україні підтримувати обороноздатність і забезпечувати необхідний резерв для Збройних сил та сил територіальної оборони. Також це є умовою для продовження міжнародної військової допомоги та підтримки.

Що варто пам'ятати громадянам?

• Необхідно оновлювати свої дані у військово-облікових документах через ТЦК або електронний кабінет;
• У разі виклику до ТЦК потрібно з'являтися або надати відповідні документи для бронювання чи відстрочки;
• Порушення правил військового обліку підпадають під адміністративну відповідальність, яка нещодавно була спрощена новим законодавством.

Також нагадаємо, що відповідно до останніх змін, громадяни, які визнають порушення правил обліку добровільно, можуть скористатися можливістю сплатити лише 50% штрафу через електронний кабінет призовника.

Джерело: Верховна Рада України

Закон № 4216-IX удосконалює механізм притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, мобілізації та оборони. Нововведення передбачають заочний розгляд таких правопорушень (без участі порушника) і можливість сплатити лише половину штрафу у разі добровільного визнання своєї провини.

14 квітня 2025 року Президент України Володимир Зеленський підписав Закон № 4216-IX, яким спрощується механізм притягнення осіб до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку і мобілізацію. Цей документ, раніше відомий як законопроєкт № 12093, пом’якшує покарання для військовозобов’язаних у разі добровільного зізнання в порушенні.

Про підписання закону повідомила у соціальних мережах заступниця Міністра оборони Катерина Черногоренко. Вона зазначила:

“Військовослужбовці, які стали на захист країни і не встигли оновити свої дані – звільняються від сплати штрафів. Це справедливо. А для цивільних з’явиться зручна можливість сплатити штраф зі знижкою 50% у «Резерв+».”

Очікується, що ці нововведення дозволять:

• Заочний розгляд за заявою порушника. Особа, яка порушила правила військового обліку і не оспорює цього, може самостійно звернутися до територіального центру комплектування (ТЦК) із заявою, повідомивши про факт порушення та надавши згоду на притягнення до відповідальності без своєї участі. Такий заочний розгляд справи передбачений новою статтею 279-9 КУпАП.
• Рішення за 3 дні. Керівник ТЦК зобов’язаний розглянути подану заяву і винести постанову у справі протягом трьох днів від дня її отримання. Постанову можуть ухвалити без присутності порушника, при цьому визначається мінімальний передбачений штраф.
• 50% знижка при добровільній сплаті. Якщо особа добровільно визнала порушення, вона може сплатити лише 50% від суми накладеного штрафу. На це відводиться десятиденний строк після винесення постанови. Сплата половини штрафу у встановлений строк означає, що постанова вважається виконаною (нова стаття 300-3 КУпАП).
• Онлайн-заява через кабінет призовника. Заяву про визнання порушення можна подати не тільки особисто, а й дистанційно – через Електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного чи резервіста (онлайн-сервіс для взаємодії з ТЦК).
• Без протоколу за згодою особи. Органи ТЦК отримують право розглядати такі справи про порушення без складання адміністративного протоколу – на підставі заяви особи та її згоди на притягнення. Це спрощує і прискорює процедуру покарання, оскільки фактично порушник сам ініціює розгляд своєї справи.

Впровадження нового Закону сприятиме:

📉 Зменшенню навантаження на ТЦК завдяки заочному та цифровому розгляду.
🔁 Стимулюванню громадян до своєчасного оновлення військово-облікових даних.
💻 Підвищенню зручності через впровадження цифрових сервісів.

⚙️ Наразі вже ведеться робота над впровадженням цифрового механізму. Очікується, що сервіс онлайн-сплати штрафів через «Резерв+» запрацює влітку 2025 року.

Джерело: Верховна Рада України, Міністерство оборони

Останнім часом у багатьох військовозобов’язаних, зокрема й тих, хто має чинне бронювання, в додатку «Резерв+» з’являється відмітка про порушення правил військового обліку, чому це могло статися та чим загрожує:

Чому з’являється така відмітка?

Ймовірна причина — неявка за повісткою до ТЦК та СП. Навіть якщо особа має чинне бронювання, це не звільняє її від обов’язку з’явитися до ТЦК, якщо її викликають через надсилання повістки.

Чи мав військовозобов’язаний з бронюванням з’являтися до ТЦК?

Так. Згідно з чинним законодавством, начальник ТЦК має право викликати навіть заброньованих осіб п.79 Постанови КМУ №1487:

• для уточнення облікових даних;
• для перевірки або проходження військово-лікарської комісії. Наказ МОУ №402 від 14.08.2023 (ВЛК дійсне протягом року у воєнний час)

Чим загрожує порушення правил військового обліку?

Окрім штрафу, головна загроза — втрата можливості повторного бронювання. Якщо система фіксує порушення, особа автоматично втрачає право на оновлення бронювання.

Що робити, якщо з’явилася така відмітка?

• Звернутися до ТЦК за місцем обліку;
• З’ясувати підставу появи відмітки та отримати роз’яснення;
• Сплатити адміністративний штраф (якщо порушення дійсне);
• За потреби — пройти ВЛК;
• Після виконання вимог — відмітка про порушення буде знята.

✅ Висновок:

Бронювання не звільняє від обов’язку дотримуватися правил військового обліку. Ігнорування повісток або викликів ТЦК може призвести до серйозних наслідків — від штрафів до втрати права на бронювання. Щоб уникнути проблем:

• слідкуйте за статусом у «Резерв+»;
• регулярно оновлюйте облікові дані;
• прибувайте своєчасно до ТЦК та СП відповідно до виклику.

❗Важливо: Якщо у військовозобов’язаного є: чинний документ про бронювання, дійсний висновок ВЛК (не старше одного року). — ТЦК не має потреби викликати таку особу для уточнення документів. Якщо виклик був безпідставним, його можна оскаржити в судовому порядку.

Кого враховують у загальній кількості військовозобов’язаних на підприємстві?

Відповідно до Порядку бронювання військовозобов’язаних (постанова КМУ від 28 березня 2025 р. №360), формування списків здійснюється через електронну систему "Оберіг" (інтегрована з "Дією"). Саме ця система автоматично визначає, кого враховувати у складі військовозобов’язаних підприємства.

Але важливо розуміти:

Хоча система "Оберіг" формує списки на основі наявних державних реєстрів, відповідальність за достовірність поданих даних несе саме підприємство.
Якщо система включила до загальної кількості:

❌ Хто не повинен бути у списках військовозобов’язаних:

Згідно з пунктом 12 Порядку щодо бронювання працівників:

Як підприємству уникнути помилок:

Перевіряйте ключові дані працівників до подання в "Оберіг": ПІБ, РНОКПП, статус щодо мобілізації.
Ведіть зручний електронний облік військовозобов’язаних із позначками:

✅ Висновок:

Навіть якщо технічно формування списків здійснює система "Оберіг", відповідальність за включення працівника до списку несе підприємство.
Це особливо важливо при обмежених лімітах на бронювання та перевірках з боку державних органів.

У суспільстві шириться хибне уявлення, що нині на військову службу призивають абсолютно всіх чоловіків віком від 25 до 60 років. Насправді ситуація значно складніша й не така однозначна.

Хто насправді підлягає призову?

Безперечно, військовозобов’язані цієї вікової категорії є в полі уваги територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), але це не означає автоматичний призов кожного з них. Існує низка чинників, що визначають, кого саме можуть мобілізувати в конкретний момент.
Один із ключових таких факторів — наявність потреби у військових фахівцях певних спеціальностей. У першу чергу мобілізаційні заходи орієнтовані на тих, хто може оперативно та ефективно бути залучений до виконання бойових завдань відповідно до структури та потреб конкретних підрозділів Збройних Сил України.

Старші офіцери — окрема історія

Цікава ситуація склалася зі старшим офіцерським складом — це майори, підполковники, полковники. Начальник одного з ТЦК пояснює, що в армії сьогодні немає великої потреби в масовому комплектуванні саме управлінських посад, які передбачають такі військові звання. Більше того, на фронті вже є сформовані командні структури, що здебільшого укомплектовані досвідченими офіцерами.
У батальйонах резерву нині перебуває значна кількість офіцерів старшого складу, які чекають по пів року і більше, поки з’явиться реальна потреба в їхньому призначенні на відповідні керівні посади. Тобто навіть діючі офіцери не завжди залучаються одразу — служба організовується з урахуванням потреб конкретного підрозділу, досвіду кандидата, його ВОС (військово-облікової спеціальності) та наявності вільних управлінських вакансій.

Висновок

Загальний підхід до мобілізації — це не "призвати всіх", а залучити необхідних фахівців у потрібний час і в потрібному місці. Система має свої внутрішні обмеження, логіку та алгоритми, які не завжди очевидні сторонньому спостерігачу.
Тож відповідь на запитання, чи призивають усіх чоловіків від 25 до 60 років, — однозначно ні. Призов — це процес, що базується на комплексному аналізі військових потреб, людських ресурсів, досвіду та спеціалізацій.

Перевірка дотримання умов критичності підприємств

Повідомляємо, що розпочато перевірки щодо дотримання умов, на підставі яких підприємствам було надано статус критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення.

Відповідні комісії міністерств та обласних військових адміністрацій (ОВА) розпочали розгляд питань щодо недотримання умов критичності підприємствами. Підставою для перевірок стало нарахування середньої заробітної плати на підприємстві в розмірі менше 20 000 грн протягом звітного місяця.

Окрім того, аналізуються випадки, коли окремі працівники критичних підприємств отримали заробітну плату нижче вказаного порогу, зокрема через хворобу або відпустку. У таких випадках підприємства не лише підлягають штрафним санкціям, але й втрачають статус критичності на термін до 6 місяців.

Станом на сьогодні вже є випадки позбавлення підприємств статусу критично важливого.

Короткий зміст законопроєкту:

Законопроєкт передбачає кримінальну відповідальність для керівників територіальних центрів комплектування (ТЦК) та членів військово-лікарських комісій (ВЛК) за порушення законодавства щодо оборони, мобілізації та військової служби.

Введення нових статей у Кримінальний кодекс України:

• Стаття 337¹ – покарання за умисне порушення порядку медичного огляду військовозобов’язаних, що спричинило незаконний призов або звільнення.
• Стаття 426² – покарання за незаконний призов або звільнення громадян від військової служби.

Міра покарання за порушення законодавства з питань мобілізації:

• Позбавлення волі від 2 до 8 років (залежно від обставин і періоду, зокрема під час воєнного стану).
• Заборона займати певні посади від 1 до 3 років.
• Для службових осіб – можливе обмеження волі або дисциплінарне стягнення.

Законопроєкт спрямований на посилення відповідальності за маніпуляції з призовом і медичними висновками під час мобілізації.

Адміністративна відповідальність за неуточнення персональних даних

Неуточнення персональних даних у строк 60 днів без поважних причин є адміністративним правопорушенням, за яке передбачено штраф від 17 000 грн до 25 500 грн.

Водночас, у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів «Оберіг» міститься неповна інформація про персональні дані значної кількості військовозобов'язаних громадян, що ускладнює мобілізаційні процеси в країні.

Спрощена процедура сплати штрафу

Законопроєктом передбачається, що призовники, військовозобов’язані та резервісти можуть самостійно звернутися до ТЦК для уточнення персональних даних, сплативши штраф у розмірі 50 % від мінімального визначеного штрафу (8500 грн).

Цей механізм дозволить спростити процедуру розгляду адміністративних правопорушень, передбачених ст. 210, 210-1 КУпАП, та надасть можливість добровільної сплати штрафу через Електронний кабінет військовозобов’язаного «Резерв+». Такий підхід забезпечить оперативне виправлення порушень та зменшить навантаження на органи військового обліку.

Нові статті у КУпАП

Законопроєктом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення двома новими статтями:

• Стаття 279-9 КУпАП – надає можливість особі самостійно повідомити про вчинення правопорушення та надати згоду на розгляд справи без її присутності.
• Стаття 300-3 КУпАП – передбачає можливість добровільної сплати 50 % накладеного штрафу протягом 10 календарних днів після набрання постановою ТЦК законної сили.

Підстави для затримання

Представники поліції мають законні підстави затримати особу та скласти відповідний протокол у разі виявлення порушень військового обліку. Відповідно до статті 259 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) , у разі вчинення адміністративного правопорушення, якщо особа не може бути ідентифікована на місці або є потреба в додатковій перевірці, її можуть доставити до ТЦК та СП або територіального підрозділу Національної поліції.
Згідно зі статтею 262 КУпАП, поліція має право здійснювати адміністративне затримання в разі необхідності встановлення особи або з'ясування обставин правопорушення. У контексті військового обліку це може стосуватися випадків, коли особа не має при собі документів, що підтверджують її військовий статус.
Після затримання особу можуть передати до ТЦК та СП для подальшого з’ясування обставин відповідно до чинного законодавства.

Що робити щоб не мати проблем із представниками ТЦК та СП?

Для того, щоб не мати проблем із представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), потрібно завжди мати із собою військово-обліковий документ з оновленими даними та без порушень військового обліку, тобто:

1. або військовий квиток;
2. або тимчасове посвідчення військовозобов'язаного із вклеєним штрих-кодом;
3. або приписне, якщо йдеться про призовника;
4. або військово-обліковий документ нового зразка (який видається всім категоріям з цих осіб).

Згідно з поясненнями юристів, документ, що підтверджує військовий облік, може бути наданий як у паперовій, так і в електронній формі – з QR-кодом, згенерованим через застосунок "Резерв+" або "Дія".

Прийняті зміни прискорять процедуру бронювання

Прийняті зміни прискорять процедуру бронювання та зроблять її більш ефективною. Уряд адаптував законодавство, враховуючи потреби бізнесу та державних установ, що дозволить уникнути зайвої бюрократії та забезпечить стабільну роботу критично важливих підприємств в умовах воєнного стану.

Як подати заяву на бронювання працівників через "Дію"

1. Авторизуватися на порталі "Дія".
2. Обрати послугу "Бронювання працівників" та натиснути "Подати заяву".
3. Внести необхідні дані про працівників.
4. Підтвердити рівень зарплати співробітників.
5. Перевірити заявку та підписати її (керівником або уповноваженим підписантом).
6. Очікувати результату – повідомлення про розгляд заявки надійде на електронну пошту та портал "Дія".

Підтверджене бронювання відображатиметься у застосунку "Резерв+". Якщо бронювання надано після оновлення статусу критично важливого підприємства, воно діятиме до 1 року.

Хто може отримати статус критично важливого підприємства?

Компанія повинна відповідати трьом критеріям, визначеним Урядом. Два з них є обов’язковими:

• ✅ Середня зарплата працівників не менше 20 000 грн.
• ✅ Відсутність заборгованості зі сплати податків та ЄСВ.

🔹 Третій критерій можна обрати серед таких:

• Сплата податків і зборів понад 1,5 млн євро на рік (еквівалент у гривнях).
• Валютні надходження понад 32 млн євро на рік (крім позик і кредитів).
• Стратегічне значення для економіки та безпеки держави (визначене ПКМУ № 83 від 04.03.2015).
• Важливість для окремої галузі чи територіальної громади (визначається ОВА).
• Статус резидента "Дія.City".
• Постачання електронних комунікаційних послуг із певним рівнем доходу.

Як отримати статус критично важливого підприємства?

• 📌 Визначити профільний орган (Міненерго, Мінцифри, Мінагро тощо).
• 📌 Підготувати та подати документи (фінансові звіти, довідки про зарплату та податкову дисципліну).
• 📌 Подати заявку до відповідного органу та дочекатися рішення (до 10 робочих днів).
• 📌 Отримати офіційне підтвердження.

Послуга реалізується Мінекономіки, Мінцифри та Міноборони. Модернізація сервісу здійснюється в межах "Проєкту підтримки Дія", що впроваджується Програмою розвитку ООН в Україні за підтримки Швеції.