Нові зміни у бронюванні та перегляд критеріїв.

Поки увага прикута до 95% бронювання для оборонної промисловості та енергетики, для решти бізнесу змінюється не менш важлива річ: як довести критичність, хто погоджуватиме рішення і скільки часу на це знадобиться. Навіть якщо підприємство не виробляє зброю й не ремонтує електромережі, постанову №1328 варто прочитати до закінчення чинної критичності, а не після.

Кабінет Міністрів ухвалив постанову від 23 жовтня 2026 року №1328 «Деякі питання організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час». Вона змінює постанови №76 і №707, створює Координаційний центр та перебудовує процедуру визначення критичності й збільшення обсягів бронювання. Детальні правила містяться не лише на сторінці постанови, а й у офіційному PDF зі змінами та Положенням про Центр.

Критичність — не тільки для ОПК та енергетики

Нова редакція пункту 4 Критеріїв та порядку прямо називає не лише оборонну й енергетичну галузі. У переліку є житлово-комунальне господарство, добувна та переробна промисловість, агропромислове виробництво, роздрібна торгівля, будівництво, транспорт і логістика, інформаційні технології, банківська діяльність, охорона здоров’я та зв’язок. Окремо йдеться про гуманітарну сферу й аварійно-рятувальні служби. Для іншої сфери передбачене узгодження Координаційним центром за обґрунтованим зверненням відповідного центрального органу влади.

Але наявність галузі в переліку не означає автоматичної критичності кожного підприємства з відповідним КВЕД. Ключове питання — що станеться, якщо через мобілізацію працівників підприємство тимчасово зупиниться або значно скоротить діяльність. Постанова пов’язує критичність зі шкодою обороноздатності, критичній інфраструктурі, життєзабезпеченню населення або макрофінансовій стійкості держави. Цю шкоду потрібно підтверджувати перевірюваними показниками. Критерії пункту 2 також не зникають.

Практично це означає: виробнику харчових продуктів варто показати обсяги й безперервність постачання, логістичній компанії — значення перевезень, виробничому експортеру — валютну виручку та вплив зупинки на виробництво. Це приклади доказової підготовки, а не новий універсальний перелік документів чи гарантія позитивного рішення.

Змінюється й питання, куди звертатися. Центральний орган визначає критичність у своїй сфері політики. Повноваження обласних та відповідних міських адміністрацій сформульовані окремо: щодо комунальних підприємств, а також розташованих на їхній території підприємств із видів діяльності, зазначених в абзацах четвертому — одинадцятому нового пункту 4. Отже, не можна автоматично вважати, що будь-який приватний бізнес і надалі оформлюватиме критичність через ОВА. Перед новим зверненням потрібно перевірити компетенцію обраного органу саме для своєї діяльності.

Переглянуть критерії, але всі чинні статуси автоматично не обнуляють

Пункт 2 постанови №1328 відводить органам влади десятиденний строк із дня набрання чинності для перегляду й узгодження галузевих та регіональних критеріїв, передбачених підпунктом 4 пункту 2 Критеріїв та порядку. За результатами перегляду органи мають проаналізувати відповідність підприємств цим критеріям.

Найважливіша умова для чинного бізнесу сформульована прямо: якщо виключено критерій, на підставі якого підприємство визнали важливим для галузі або потреб територіальної громади, орган має скасувати рішення про його критичність. Тому перевіряти потрібно не тільки новий перелік загалом, а й конкретну підставу власного рішення.

Водночас підпункт 1 пункту 3 зберігає чинність рішень про економічну критичність протягом строку, на який їх прийнято, крім рішень, скасованих за наведеною підставою. Це не масове автоматичне переоформлення всіх статусів за десять днів. І це не безумовна гарантія від будь-якого іншого скасування за законодавством.

Для працівника статус підприємства і його особиста відстрочка — різні юридичні речі. Саме ухвалення №1328 не означає, що вся бронь працівників зникла того самого дня. Однак втрата підприємством критичності створює підставу для анулювання відстрочок за Порядком №76. Тому повідомлення органу та стан бронювань у Дії необхідно відстежувати, а не покладатися лише на старий наказ.

Нове рішення про критичність проходитиме ще один етап

Координаційний центр — тимчасовий консультативно-дорадчий орган Кабміну, а не новий орган, який самостійно видає підприємствам критичність. Остаточне рішення залишається за уповноваженим державним органом. Проте нова редакція пункту 6 Критеріїв та порядку включає рекомендації Центру в процедуру.

Спочатку орган, до якого звернулося підприємство, має не більш як сім робочих днів із дня отримання звернення на розгляд відповідності критеріям і звернення до Центру. Далі Центр має надати рекомендації та пропозиції не пізніше одного календарного місяця з дня отримання звернення державного органу. Після їх отримання орган має не більш як три робочі дні на рішення про критичність або обґрунтовану відмову.

Отже, розраховувати на старе уявлення «весь процес укладеться в сім робочих днів» уже не варто. Це послідовні етапи з різними початковими подіями, а не один спільний строк. Для підприємства, у якого завершується чинний статус, практичний висновок простий: документи слід подавати завчасно. Сам Кабмін прямо рекомендує це в пункті 6 постанови №1328.

У разі обґрунтованої потреби державний орган може попросити невідкладний розгляд: тоді строк рекомендацій Центру — не більш як сім робочих днів із дня отримання звернення. Це спеціальна процедура за пунктом 9 Положення про Центр, а не гарантоване право підприємства скоротити весь процес до тижня.

Для більшості звичайних критичних підприємств базове правило — 50%, а не 95%

Постанова №1328 не встановлює загальну квоту 95% для всього бізнесу. Базове обмеження пункту 8 Порядку №76 для критично важливих установ залишається не більше 50% загальної кількості військовозобов’язаних працівників, із передбаченими Порядком винятками. Ліміт конкретного підприємства потрібно визначати з урахуванням його категорії та індивідуальних рішень, а не лише заголовків новин.

Понад 50% за новою редакцією абзацу другого пункту 8 можна буде бронювати за рішенням органу, який визначив підприємство критичним, з урахуванням рекомендацій і пропозицій Центру. Обґрунтовані пропозиції подає до Центру саме цей державний орган. Тобто підприємству слід працювати зі своїм уповноваженим органом і доводити потребу в більшому ліміті, а не просто подавати в Дії більше працівників.

Тут військовий облік стає безпосереднім фактором доступу до підвищеного ліміту. Норма передбачає підставу для відмови Центру в розгляді пропозицій: систематичні порушення керівником законодавства з організації та ведення військового обліку, зокрема два і більше документально підтверджених факти за останні 12 місяців та/або притягнення керівника до адміністративної відповідальності за їх вчинення. Це не слід переказувати як автоматичне позбавлення всього бронювання за будь-який один недолік: ідеться про конкретну підставу відмови в розгляді збільшення обсягів.

Окремі 95% стосуються визначених Міноборони критичних установ ОПК та визначених Міненерго установ ПЕК і названих у нормі підрядників та виробників обладнання. Для них передбачене обов’язкове бронювання безпосередньо залучених до виробничих процесів працівників, а перевищення 95% можливе за спеціальним рішенням із рекомендаціями Центру. Звичайний договір постачання енергетичній чи оборонній компанії сам по собі не переводить постачальника в цю категорію.

Працівники з іншими відстрочками: розрахунок квоти не змінено

Постанова №1328 не змінює порядок розрахунку квоти за рахунок працівників, які мають відстрочку з інших підстав. Вона не вносить змін до пункту 12 Порядку №76. Військовозобов’язані працівники з відстрочками за іншими підставами статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як і раніше, враховуються в загальній кількості військовозобов’язаних для розрахунку квоти лише за одним місцем роботи — там, де строк трудових відносин найбільший.

Отже, №1328 не скасовує такого врахування і не запроваджує нового способу збільшення квоти завдяки цим працівникам. Наявність іншої відстрочки не означає, що працівника потрібно повторно бронювати: врахування в розрахунковій чисельності та оформлення бронювання — різні питання.

Новий виняток щодо боргу — не дозвіл ігнорувати заборгованість

Для бізнесу, який залежить від бюджетних оплат, важливе доповнення підпункту 5 пункту 2 Критеріїв та порядку. Передбачений виняток щодо заборгованості, яка виникла в період тимчасового припинення або непроведення бюджетних платежів на фінансування підприємства чи оплату його товарів, робіт і послуг, — до дня надходження таких платежів.

Потрібна довідка розпорядника бюджетних коштів або органу Казначейства. Звичайне пояснення «замовник не заплатив» не замінює цього підтвердження. Норма не списує борг і не встановлює загального звільнення від платежів.

Що і в які терміни очікувати

У фінальному оприлюдненому тексті немає універсальної вимоги всім підприємствам переоформити критичність до 1 грудня 2026 року. Не варто переносити до робочого календаря дати з обговорень проєкту замість норм прийнятого акта. Натомість 8 грудня прямо стосується наведеної групи старих рішень про збільшення обсягів, а не всіх статусів і бронювань.

Що підготувати підприємству вже зараз

Почніть із власного рішення про критичність: хто його прийняв, коли воно закінчується і на які критерії спирається. Зіставте ці підстави з новими актами свого міністерства або адміністрації, коли їх ухвалять. Якщо підставу виключать, це вже не абстрактний ризик із новин, а конкретна причина звернутися до органу за офіційним роз’ясненням подальших дій.

До нового звернення підготуйте не лише формальні підтвердження критеріїв, а й доказовий опис наслідків зупинки підприємства: виробничі обсяги, роль у постачанні, контракти, податкові показники, валютну виручку, критичні робочі місця. Потрібний склад документів визначайте за правилами компетентного органу. Наведені приклади — рекомендація для підготовки, а не встановлений постановою новий обов’язковий пакет.

Окремо перевірте підвищений ліміт: дату й автора рішення, строк дії, відображення в Дії та працівників, заброньованих на цій підставі. Не змішуйте строк критичності, строк рішення про збільшення ліміту і строк особистої відстрочки — вони можуть не збігатися. Якщо потрібне нове погодження, закладіть час на проходження Центру, а після внесення ліміту не пропустіть десятиденний робочий строк для бронювання.

І нарешті, перевірте стан військового обліку та матеріали попередніх перевірок. Для збільшення квоти тепер важливо не лише довести цінність працівників, а й не мати документально підтверджених підстав для відмови в розгляді. Про організацію цієї роботи — у нашому матеріалі про військовий облік на підприємстві.

Офіційні джерела

Постанова КМУ №1328 від 23.10.2026 — пункти 2, 3 і 6: перегляд критеріїв, чинні рішення та завчасне подання документів.

Зміни до постанов №76 і №707, склад та Положення про Координаційний центр (офіційний PDF) — нові редакції пунктів 8, 9¹ Порядку бронювання; підпункти 4 і 5 пункту 2, пункти 4, 6, 18 Критеріїв та порядку; пункт 9 Положення про Центр.

Постанова КМУ №76 та Порядок бронювання — базові правила, винятки та підстави анулювання відстрочок. На час перевірки доступна консолідована редакція ще не містила №1328; нові положення в цій статті звірено безпосередньо з офіційними змінами.

Роз’яснення Уряду від 24.10.2026 — пояснення мети змін; не замінює нормативного тексту.