Телефон, дзвінок близьким і доставлення до ТЦК: що впорядковує Інструкція №423
Людину доставили до ТЦК. Вдома хвилюються, телефон мовчить, незрозуміло, хто відповідає за її перебування, коли можна поговорити з адвокатом і що відбуватиметься далі. Саме навколо таких ситуацій виникає найбільше страхів, суперечок і недовіри.
Надана копія · 06.10.2026 · PDF · 154 сторінки · 75,5 МБ
Завантажити Інструкцію ↓Тому поява документа, який послідовно описує дії посадових осіб, заслуговує на увагу. Йдеться про Інструкцію з організації та створення належних умов для осіб, призваних на військову службу під час мобілізації, у ТЦК та СП і навчальних центрах, у наданій копії затверджену наказом Головнокомандувача ЗСУ від 6 жовтня 2026 року №423.
Її цінність — у конкретиці. Хто може примусово доставити людину? Що перевіряють під час її приймання? Хто має повідомити близьких? Як поводитися з телефоном та особистими речами? Які умови потрібно забезпечити під час очікування? У тексті ці питання зібрано в послідовний порядок дій.
Доставлення до ТЦК починається з правових підстав.
Пункти 2.1.2–2.1.5 розмежовують добровільне прибуття, прибуття за викликом і доставлення Національною поліцією.
У документі прямо зазначено: представники ТЦК не наділені повноваженнями здійснювати адміністративне затримання громадян та їх примусове доставлення. За передбачених законом підстав ці заходи виконують уповноважені поліцейські. Рішення про застосування поліцейського заходу, його оформлення та виконання належать до компетенції поліції.
Для доставлення затриманого текст передбачає виключно службовий автотранспорт Національної поліції. Використання автомобілів ТЦК чи приватних автомобілів військовослужбовців заборонено.
Окремо врегульовано ситуацію, знайому багатьом за суперечками навколо перевірки документів: технічна неможливість доступу до реєстру сама по собі не є підставою для примусового доставлення. Також відмова показати документи й відмова отримати повістку визначені як різні обставини, які потребують окремої правової оцінки.
Передавання людини від поліції до ТЦК має бути зафіксоване.
За пунктом 2.1.5 уповноважена посадова особа ТЦК перевіряє особу громадянина, підставу й мету доставлення, записує час прибуття та відомості про процесуальне оформлення затримання, якщо воно застосовувалося.
Після перевірки поліцейському під підпис видають довідку про доставлення. Протягом доби через відповідний реєстр має бути надіслано запит на скасування звернення про адміністративне затримання. Виявлені помилки в ідентифікації та обліку належить невідкладно уточнювати.
Для громадянина це означає можливість встановити конкретні обставини: коли він прибув, чому його доставили та як оформлено ці дії. Крім того, документ прямо вказує, що посадові особи ТЦК не повинні перешкоджати виходу людини, щодо якої немає законних підстав для обмеження свободи.
Близькі мають знати, де перебуває людина.
У пункті 2.1.8 передбачено, що невідкладно після прибуття військовозобов’язаного черговий або інша уповноважена особа повинні запитати контакти тих, кого він бажає повідомити.
Це можуть бути родичі або інші названі ним особи, зокрема адвокат. Отже, людина сама визначає, з ким потрібно зв’язатися.
Посадова особа має негайно зателефонувати та повідомити, у якому саме ТЦК перебуває громадянин. Факт дзвінка, номер телефону та ім’я адресата фіксують у журналі під особистий підпис чергового. Якщо відповіді немає або абонент недоступний, передбачено повторну спробу з фіксацією результату.
Пункт 2.1.9 додатково гарантує самій людині можливість повідомити близьких. Якщо власного засобу зв’язку немає, їй повинні надати можливість скористатися засобами зв’язку ТЦК. Також передбачене конфіденційне спілкування з адвокатом.
Для сім’ї навіть коротке повідомлення знімає найгострішу невизначеність. А для посадових осіб це конкретна дія, виконання якої можна перевірити.
Телефон не можна забирати лише тому, що людина перебуває у ТЦК.
Саме так сформульований принцип у пункті 2.1.9. Він стосується також інших особистих речей, зокрема ременів і шнурків.
Водночас користування особистими засобами зв’язку організовується з урахуванням установлених законом режимних обмежень. Можливість зв’язку має бути забезпечена у визначеному для цього місці. Тому цей пункт не варто подавати як дозвіл користуватися телефоном будь-де й без будь-яких обмежень.
Якщо людина добровільно передає речі на зберігання, це оформлюють документом у двох примірниках. У ньому зазначають перелік речей, час приймання, дані власника та відповідального за зберігання. Один примірник отримує власник.
Передавання телефона на зберігання не дає працівникам ТЦК права переглядати його вміст. Речі повертають на вимогу власника. Це зрозуміле розмежування між зберіганням майна та доступом до особистого листування, фотографій чи інших даних.
Очікування також повинно мати зрозумілі правила.
Інструкція передбачає фіксацію точного часу прибуття та перебування громадян у спеціально обладнаній кімнаті очікування.
У пункті 2.1.7 зазначено, що формування команди, вручення повістки або очікування транспорту самі по собі не є підставами для адміністративного затримання чи іншого не передбаченого законом обмеження свободи.
Водночас цей пункт містить окремі правила для вже призваних громадян, зарахованих до команди на відправлення, зокрема щодо перебування на пункті збору та дозволу на його залишення. Тому робити універсальний висновок «кожен може будь-коли піти з ТЦК» було б неправильно. Потрібно з’ясовувати статус конкретної людини, оформлені рішення та законні підстави відповідних обмежень.
Належні умови визначені досить предметно.
Кімната очікування має бути забезпечена місцями для сидіння, освітленням, вентиляцією, вільним доступом до питної води й туалету. У разі погіршення здоров’я передбачено організацію домедичної та екстреної медичної допомоги.
Для розміщення на збірних пунктах пункт 2.5.1 встановлює додаткові вимоги: не перевищувати затверджену місткість приміщень, забезпечувати належну температуру, доступ до умивальників і медичної допомоги. За потреби ночівлі мають бути індивідуальні спальні місця та постільні речі. Під час повітряної тривоги — безперешкодний пріоритетний доступ до укриттів.
Для призваних громадян, які тривалий час очікують відправлення, передбачені харчування та організація нічного відпочинку. Такі деталі безпосередньо впливають на здоров’я, самопочуття й відчуття безпеки людини.
ВЛК повинна враховувати стан здоров’я та медичні документи.
Пункт 2.1.9 передбачає можливість повідомити про свої захворювання і надати медичні документи. Розділ 2.2 описує огляди лікарями, дослідження та ознайомлення з медичними записами й документами, які надає військовозобов’язаний.
Якщо остаточно визначити стан здоров’я складно, передбачене направлення на додаткове амбулаторне або стаціонарне обстеження. У пункті 2.1.8 також описано видачу направлення до спеціалізованого закладу та повістки із часом повернення до ТЦК.
Цей самий пункт передбачає перевірку підстав для відстрочки та заборону направлення на медичний огляд до рішення комісії ТЦК про її надання або відмову. Застосовувати це положення потрібно разом із чинними правилами оформлення відстрочок і проходження ВЛК, з урахуванням конкретної ситуації.
За діями посадових осіб має залишатися перевірюваний слід.
Пункт 2.1.8 передбачає безперервне відеоспостереження на території та у визначених приміщеннях ТЦК, зокрема коридорах, кімнатах прийому й очікування. Строк зберігання записів — щонайменше 30 днів. Про відеоспостереження повинні попереджати помітні інформаційні таблички.
Час прибуття, запис про дзвінок, довідка про доставлення, документ про приймання речей і відеофіксація дозволяють перевіряти події за фактами. Це важливо і для захисту громадян, і для працівників, які діють правомірно.
Від правил — до щоденної практики
Саме такої конкретики давно бракує в публічній розмові про мобілізацію. Надана Інструкція №423 збирає в одному документі багато відповідей на найболючіші запитання: від першого контакту та доставлення до зв’язку із сім’єю, медичного огляду й побутових умов.
Справжнє значення цих положень проявиться в щоденній практиці: коли близьким справді телефонують, речі обліковують, медичні документи розглядають, а кожній людині зрозуміло пояснюють, що відбувається і на якій підставі. Саме з таких дій починається довіра до процедури.
Джерело аналізу: надана копія наказу та Інструкції, насамперед пункти 2.1.2–2.1.9, розділ 2.2 і пункт 2.5.1.